Сайт знакомств LOVE.livebryansk.ru
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

На нашем сайте Вы можете найти общение с людьми из разных уголков Брянской области. К примеру по следующим городам и поселкам:

Алтухово
Белая Березка
Белые Берега
Большое Полпино
Брянск
Бытошь
Выгоничи
Вышков
Гордеевка
Дубровка
Дятьково
Жирятино
Жуковка
Злынка
Ивот
Карачев
Клетня
Климово
Клинцы
Кокаревка
Комаричи
Красная Гора
Локоть
Людиново
Мглин
Навля
Новозыбков
Погар
Почеп
Ржанница
Рогнедино
Севск
Стародуб
Суземка
Сураж
Трубчевск
Унеча

sekleta, 55 - 16 октября 2008 16:38

Все
Добралась до компа і нарешті пишу. Повний місяць - це щось! На подвір"ї - як вдень. В такі ночі не можна спати, в такі ночі, як мінімум, треба красти огірки з колгоспного городу! В зв"язку з відсутністю колгоспу , а отже - і городу, я пробувала заснути. Не вдалося.
Зате: тихо-тихо, чути як листя падає. Білка стрибає по даху в старій хаті.Прибігала руда собачка, побачила мене, здивувалась , зробила вигляд,що "в справах" і втекла.
Йшла біля ставка, чую з-заду щось шумить-лопотить, піднімаю голову - зграя гусей. Летять просто наді мною.
У мене мову відняло, згадались всі казки , всі оті "гуси-гуси-лебедята візьміть мене на крилята", і кривенька качечка,яка збирає пір"ячко.
Дійшла до ставка, бачу, гуси мої плавають.Питаю місцевого рибалку, чи це вони летіли. "Вони,"- каже рибалка.
- А це дикі гуси чи свійські?
- Свійські - відповідає рибалка.
- І вони вміють літати?
- Аякже. Тільки низенько. Дикі, вони легші, вони летять високо. А ці - важкі, ото до ставка долітають, і все.
Якби ці гуси знали, що потраплять в печеню, і дуже швидко, може б вони сіли на дієту?

Приїхала у Вінницю, зайшла в квартиру і якийсь час просто лежала з заплющеними очима. Звикала до нового ландшафту після сільських краєвидів, всіх отих полів, беріз, кленів, отого багатства барв, відтінків, запахів.
У Кожухові, як вийшла з автобуса, не повірите, пахло горіхами. Просто пахло горіхами.
Добавить комментарий Комментарии: 2
Adriana
Adriana , лет17 октября 2008 11:36
Якось була на садибі музею Коцюбинського. День був погідний, сонячний, в повітрі літало бабине літо. Настрій чудовий! І раптом почула дивні звуки. Піднімаю голову....і бачу журавлиний ключ! летять високо в небі і так тужно кричать, що мене мороз взяв поза шкірою. До вечора ходила з тривогою в серці...
ия
ия , лет16 октября 2008 23:55
Яка краса! Мені дуже подобаються ваші оповідання!!! !)
Відразу уявляється вся та картина, навіть очі зажмурювати не треба. :)
Яндекс цитирования
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.