Сайт знакомств LOVE.livebryansk.ru
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

На нашем сайте Вы можете найти общение с людьми из разных уголков Брянской области. К примеру по следующим городам и поселкам:

Алтухово
Белая Березка
Белые Берега
Большое Полпино
Брянск
Бытошь
Выгоничи
Вышков
Гордеевка
Дубровка
Дятьково
Жирятино
Жуковка
Злынка
Ивот
Карачев
Клетня
Климово
Клинцы
Кокаревка
Комаричи
Красная Гора
Локоть
Людиново
Мглин
Навля
Новозыбков
Погар
Почеп
Ржанница
Рогнедино
Севск
Стародуб
Суземка
Сураж
Трубчевск
Унеча

sekleta, 55 - 23 октября 2008 14:56

Все
Отредактировано:23.10.08 16:17
Короткий звіт про пошуки зниклої могили невідомої княгині.
Починаю спочатку. Колись, в дитинстві родич водив мене до місцевої пам"ятної історичності,могили в лісі, яку в селі називають Княгинею.

Я наслухалась про цю княгиню купу історій. В основному про те, хто і як намагався її розкопати.

Мій покійний дід, в мирному житті директор місцевої школи, якось теж зізнався, що збирав бригаду для розкопок цього місця. Бригада організовано завантажилась в дідів автомобіль марки "бобік" разом з бутлем горілки і торбою закуски і всі рушили до лісу. В лісі вони чесно заблукали,тому зробили привал, випили-закусили... і, не дійшовши до місця з жаданим скарбом, повернулись додому.Один з членів цієї бригади, як зараз пам"ятаю, все пропонував динамітом ту могилу рванути.Щоб довго не копати...

А копати там є що,бо навіть я в свої 14 років, вперше побачивши цей, так би мовити, "горбик", одразу зрозуміла, що до "основанія", де власне і мали б лежати цінні скарби, докопатись не просто. Але охочі знаходились. Весь курган був помережаний свіжими ямами різної глибини.

Чого я досі не збагну, то це чому ніхто не докопав до кінця? Це я роблю висновок з глибини ям... Були вони дуже глибокі і поверхові, але враження, що скарби знайдено, не склалося. Хоча,хто його знає...

Словом, десь два роки тому я випадково розмовляла з відповідальним за реєстр таких пам"яток і випадкового поцікавилась, а хто, власне, була та княгиня, яка під нашим селом похована? Мій співрозмовник здивувався:яка княгиня? який курган? в реєстрі пам"яток такого немає.

Ось так з"ясувалося, що пам"ятник Леніну в Хмільнику є в пам"яткою історії, а курган , в лісі під Хмільником - не є такою пам"яткою.:)

І з того часу з"явилась у мене думка, якось цю пам"ятку зареєструвати. Може, при нагоді і з"ясується, що за княгиня там похована. Мій знайомий, який кургани реєструє, пообіцяв колись приїхати , і все оглянути. Але ж... я біля могили княгині була перший і останній раз в 14 років, і дороги не пам"ятаю зовсім. Тобто, провести нікого не можу, можу тільки сама заблудитись.

На щастя, є друзі і подруги, які завжди готові поблукати разом зі мною задля української археологічної спадщини.:) То ж мої подруги зголосились йти в невідому подорож в невідомий ліс і, шляхом спроб і помилок - знайти таки цю могилу. Аби потім, з почуттям виконаного обов"язку, привести до неї археологів.
Зголоситись вони - зголосились. Але часу - ні в кого не було. Аж поки віддана Наташа на взяла несподівану відпустку, і так, між іншим, написала,"може поїдемо пошукаємо ту стародавню могилу".

Поїдемо!

Попередній план був такий. Ми їдемо в село. Цілий день ходимо по селі і розпитуємо, як нам ту могилу знайти.Чому ходимо так довго, бо я вже провела попереднє дослідження і виявилось, що всі мої родичі люди солідні, лісом в пошуках скарбів не шастають і дороги не знають. То ж треба було шукати знавця.
А як знайдемо знавця, то наступного дня рушимо в ліс вже на пошуки могили.

Втішало мене те,що заблукати ми могли в радіусі не більше 5 км. Тобто, був шанс , якщо зранку в ліс зайдемо, до вечора з нього вийдемо.
От де вийдемо, невідомо. Десь ближче до цивілізації, точно...:)

Цілу ніч мені ввижались страхіття, ми з Наташею блукали лісом, мобільник не ловив "зони" ( а якби і ловив, як це ми могли розказати, де знаходимось?).

Я серйозно рознервувалась, і категорично попросила свого приятеля Віталіка ( який десь там живе біля лісу, тільки з другого боку) знайти мені телефон місцевого лісника.

Виявилось, що Віталік, слухаючи наші планування, вже готувався до рятувальної експедиції. Він не вірив, що ми з Наташею зможемо самотужки знайти цю могилу.Наївний! Ми ще й не те можемо знайти, якщо потім, звісно,хтось нас знайде.:)
І далі почались чудеса.


Добавить комментарий Комментарии: 0
Яндекс цитирования
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.