Сайт знакомств LOVE.livebryansk.ru
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

На нашем сайте Вы можете найти общение с людьми из разных уголков Брянской области. К примеру по следующим городам и поселкам:

Алтухово
Белая Березка
Белые Берега
Большое Полпино
Брянск
Бытошь
Выгоничи
Вышков
Гордеевка
Дубровка
Дятьково
Жирятино
Жуковка
Злынка
Ивот
Карачев
Клетня
Климово
Клинцы
Кокаревка
Комаричи
Красная Гора
Локоть
Людиново
Мглин
Навля
Новозыбков
Погар
Почеп
Ржанница
Рогнедино
Севск
Стародуб
Суземка
Сураж
Трубчевск
Унеча

sekleta, 55 - 24 октября 2008 19:43

Все
Отредактировано:24.10.08 20:00
Короткий звіт про пошуки могили невідомої княгині. Частина 4.
Галина Володимирівна зустріла нас біля лісгоспу. А ще був її знайомий лісник, який погодився підвезти нашу експедицію до ділянки. Лісник якраз знайшов у лісі крем"яну сокирку, каже, плуг виорав. Не пошкоджена , в доброму стані. А ще розповідав, як натрапив у лісі на свіжі хрести з табличками "Тут боролись вояки УПА". Каже, хтось же їх поставив. І чому саме на цьому місці? Мабуть, знали щось...

Ще розповіли нам купу різних історій. Про золоті карети, які чекають свого часу на дні замулених ставків; про двері, що ведуть до старовинних підземних ходів; про залишки зруйнованого замку в сусідньому селі.
Все це обіцяють показати за першої ж вимоги, крім золотої карети, звичайно.

Галина Володимирівна - щаслива людина. Все життя працює в лісі. Коли їй сумно, йде в ліс і розмовляє з деревами. Каже, що допомагає.

Вона веде нас лісовими стежками, показує тільки їй відомі позначки, бо ми - нічого не помічаємо і навряд чи змогли б знайти самі дорогу.

Я пробую допитатись, то хто ж там похований?в тій могилі?
- Княгиня,- відповідає наша лісівничка.
- А яка княгиня, як її звали?

А Галина Володимирівна не знає, за своє життя ніколи над цим не думала.
Княгиня, і все тут.

- А може, це не курган, - провокую я.
- Як не курган? А звідки ж цей горб у лісі взявся? - заперечує Галина Володимирівна.

Курган, дійсно прекрасний. Заріс лісом, сонце пробивається між гіллям. Таке враження, що він сяє.
Я намагаюсь сфотографувати, обходжу з усіх сторін, але дерева заважають зробити гарний знімок.
Здається, та лісова княгиня і по смерті залишилась володаркою лісу.

- А духів лісових Ви не зустрічали, - це я знову мучу Галину Володимирівну.
- Ні, - серйозно відповідає вона,-духів не бачила.

Ми з Наташею починаємо фантазувати, що скоро на дорозі зроблять покажчик, такий як біля Немирівського скіфського городища. "Могила княгині, 2 км". І Галина Володимирівна водитиме до могили туристів і зароблятиме добрі гроші. По 10 євро за екскурсію.З кожної людини.
- А чи підуть? - сумнівається Галина Володмирівна.
- Підуть, - кажу я. Ми розкажемо всім старовинне повір"я, що людина, яка вийде на вершину кургану і тричі підскочить, неодмінно розбагатіє!

Я уявляю натовп туристів, які з серйозними і зосередженими обличчями підстрибують на кургані. Боюсь, княгиня, цього не схвалить.:)

- Ну, не підскочить, а просто бажання задумає...

Це вже кращий варіант. Не вистачало нам з духом княгині побити горшки.Так і з лісу можна не вийти.:)

Картинку з туристами уявляє і Галина Володимирівна. Сміється:"Тоді, - каже,- я покину роботу і буду проводиркою!"

Листя повільно падає з дерев. Ми йдемо лісом. Замулене озеро, як декорація з "Лісової пісні". тільки Мавка в святкових шатах не з"являється нам на очі. Заснула,мабуть.

Добавить комментарий Комментарии: 0
Яндекс цитирования
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.